10:17

Раб або громадянин: чи потрібна в Україні легалізація зброї

Останні події в Україні, що були пов’язані з використанням громадянами вогнепальної зброї, знову порушили питання про легалізацію короткоствольної вогнепальної зброї в нашій країні.

1 червня 2017 року ветеран АТО Аміна Окуєва, за допомогою нагородної зброї, відбила спробу замаху на себе та свого чоловіка Адама Осмаєва. Російський кілер, який намагався вбити Осмаєва, сам був поранений.

Можна також згадати гучний випадок із нардепом Сергієм Пашинським, який чи то захищався, то чи нападав (версії учасників подій різняться) на жителя Київської області В’ячеслава Хімікуса. У народного депутата був нагородний пістолет, у його «опонента» – пляшка. Внаслідок інциденту, депутат отримав удар по голові, а Хімікус – вогнепальне поранення ноги. 7 лютого 2017 року Печерський районний суд Києва визнав В’ячеслава Хімікуса потерпілим.

Крім того, в кінці березня, бізнесмен із Сухолуччя дав збройну відсіч, грабіжникам, що напали на його будинок. Один з членів банди – неоднооразово судимий рецидивіст – був убитий із зареєстрованої мисливської рушниці, решта втекли. В результаті бізнесмен отримав подяку від поліції.

Визначити категорії людей, яким можна дати в руки зброю

Ці та інші випадки використовуються для підтвердження своєї позиції як прихильниками, так і противниками легалізації зброї. Але останнє слово залишається за державою. Яка ще не визначилася, чи потрібні ій озброєні громадяни в такий непростий для країни період.

«Я знаю, що мої колеги зараз розробляють відповідний законопроект, я готовий його підписати, – розповів 3 червня в ефірі 5-го каналу глава комітету ВР з питань нацбезпеки та оборони, народний депутат Сергій Пашинський. – Я вважаю, що перший крок треба робити. Визначити категорії людей, яким ми не боїмося давати короткоствольну зброю. Це можуть бути люди, котрі без зауважень, служили в армії, в Нацполіціі та в СБУ».

«Соціологія вказує на те, що більшість громадян України проти вільного доступу до такої зброї. Це питання дискусійне», – зазначив, у свою чергу, на брифінгу 6 червня міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. «Випадки застосування зброї зараз свідчать те, що для затвердження такого закону необхідно багато що врахувати. Щоб зброя ні в якому разі не потрапила в руки особам із нестабільною психікою, злочинцям, людям із різними залежностями та з психічними розладами», – вважає міністр.

За словами Сергія Пашинського, законопроект про легалізацію зброї буде поданий на розгляд парламенту вже восени. А це значить, що градус дискусії в суспільстві з цього лише підвищиться.

Що відрізняє раба від громадянина

«Народна Правда» попросила прихильників і противників легалізації зброї викласти свої аргументи «за» чи «проти».

Борислав Береза, народний депутат України, заступник голови Комітету з питань запобігання та протидії корупції:

– Перше: за статистикою жодна країна світу, що легалізувала вогнепальну зброю, не мала потім спалахів злочинів, пов’язаних з його застосуванням. Приклади Естонії та тієї ж Молдавії є показовими.

Друге: в країні перебуває дуже велика кількість нелегальної зброї. Її необхідно або вилучити, або легалізувати. На даний момент вилучити її не вдається, а легалізувати ніхто не намагається. У підсумку, питання висить у повітрі та є проблемою.

Третє: наразі питання забезпечення безпеки громадян знаходиться на дуже низькому рівні. Ми чуємо стрілянину на вулицях, стрілянину під час якихось «розборок». При цьому злочинці, як правило, використовують незаконну зброю. А от коли у людей буде на руках легальна зброя, злочинці сто разів подумають, перш, ніж стріляти.

І найголовніше. Я вважаю, що люди мають право на короткоствольну зброю, хоча б з тієї причини, що це природний спосіб захисту свого життя та свого житла в наш неспокійний час. Темпи зростання злочинності нагадують дев’ятий вал. Це питання потрібно вирішувати. Тому легалізація зброї та права себе захищати за її допомогою була б найоптимальнішим варіантом рішення.

Раба від громадянина відрізняє право на носіння зброї. Бо громадянин має на це право, а раб – немає. Якщо законопроект буде розглянутий в парламенті, я однозначно його підтримаю.

Володимир Мартиненко, керівник Центру запобігання і протидії корупції, радник міністра внутрішніх справ України:

– Якщо ми кажемо про те, що в Україні взагалі не існує легальної зброї, то це неправда. Легальна зброя в Україні є. Її багато. Це, наприклад, мисливська та спортивна зброя. За офіційними даними МВС, на руках у громадян перебуває близько мільйона одиниць офіційно зареєстрованої, легальної зброї. Таким чином, дискусійним є виключно питання про дозвіл громадянам мати короткоствольну зброю – пістолети, револьвери.

Але я б в першу чергу звернув увагу на те, що в нас недостатньо врегульовано право громадянина на самозахист. Бо теперішнє законодавство є таким, що до громадянина, який захистив своє життя, завдавши злочинцеві смертельних ушкоджень, буде дуже багато запитань. І неважливо, що саме людина використала для свого захисту – вогнепальну зброю чи попільничку. Тому врегулювання питань, які стосуються права на самозахист, вважаю вкрай необхідним.

А от законопроекти про зброю, які на даний момент зареєстровані у Верховній Раді, як сказав міністр Арсен Аваков, вимагають доопрацювання. Від себе я додав би, що слід дуже ретельно прописати «запобіжники», наприклад, щоб зброя не потрапила в руки людей, що мають проблеми зі психікою. На жаль, сьогодні медична система не може гарантувати, що відповідні медичні довідки будуть видаватися тільки здоровим людям.

Другий важливий момент – питання культури поводження зі зброєю. Адже вбиває не зброя, а людина, яка вміє, або не вміє нею користуватися. Потрібно розвивати культуру поводження зі зброєю. Це не швидкий процес, але ті, хто сьогодні виступають за легалізацію короткоствольної зброї, можливо, не замислюються над такими питаннями. Але насправді в нас є навіть спортивні нормативи – наприклад, приведення зброї до бойової готовності – це 3-5 секунд. У звичайного громадянина цей процес займатиме десятки секунд. За цей час підготовлений злочинець просто відбере у громадянина цю зброю.

Нарешті, психологічний фактор. Тому що купити та носити зброю – це одне. А от вистрілити в людину, нехай навіть в зловмисника – то зовсім інше. Дуже мало людей психологічно готові до цього.

Крім того, питання дозволу короткоствольної зброї для людей є просто неактуальним. Під час численних зустрічей з людьми я жодного разу не чув питання про легалізацію.

Георгій Учайкін, голова Української асоціації власників зброї:

– Насправді, так звана «легалізація» зброї – це надання законодавчого статусу обороту зброї в Україні, а також законодавче закріплення права громадян України на збройний захист. Я не бачу тут ніякого негативного моменту, за винятком того, що затвердження відповідних законів буде заважати певним інтересам певних міністерств в отриманні якихось корупційних прибутків.

Продаж будь-якого товару має бути врегульовано виключно законом. Але закону, який би регулював оборот зброї серед мирного населення в Україні не існує. Це породжує просто неймовірний, шалений попит на нелегальну зброю. На якому наживаються всі, хто міг би контролювати її оборот.

Тому закон, в якому будуть чітко прописані процедури надання цього права, порядок навчання, складання заліків, отримання ліцензії, процедура обліку боєприпасів і так далі – необхідний. Як тільки такий закон буде затверджено, попит на нелегальну зброю зменшиться автоматично. Це стала світова практика.

Другий момент. Стаття Конституції гарантує кожному громадянину України право на захист свого життя. Це наше конституційне право, яке повинно бути врегульовано законом.

Із затвердженням такого закону, що закріплює право громадян на збройний захист, громадяни України отримають право захищати себе в тому місці та в той час, коли у них виникатиме така потреба. Адже необхідність захищати себе, як правило, виникає миттєво. І, найчастіше, не в той час та не в тому місці, де знаходяться правоохоронці Вони приїдуть потім для того, щоб, крейдою домалювати обриси тіла та почати слідчі дії.

За деякими підрахунками, через півроку після введення в дію Закону рівень вуличної злочинності знизиться на 50%. Це тисячі врятованих життів протягом року. Ми вже не говоримо про те, що значно покращитися рівень безпеки громадян.

Віталій Рябошапка

Народна правда